|
МІЙ ГОСТОМЕЛЬ
Вже шосте століття існує
Гостомель
Моє стародавнє і рідне село
Історій немало сумних і веселих
В житті твоїм славнім Гостомель було.
Стоїш ти на березі тихої
річки,
Ірпінь судноплавна була ця ріка.
Сюди заїжджали варяги і греки,
І пам'ять про тебе живе у віках.
До нас збереглися
укріплення давні
Бо був ти форпостом від злих ворогів
Ти Київ наш славний столицю Вкраїни,
Від ляхів і німців не раз боронив.
Сини твої мужні боролись
за волю,
За віру, за правду в жорстокім бою,
В повстаннях селянських, загонах козацьких
Вони захищали Вітчизну свою.
Тебе руйнували загарбники
злії,
Вони нападали із різних сторін:
Поміщики польські, князі литовські,
Турецькі султани й фашистські кати.
Війна Вітчизняна ,
жорстока , кривава
Забрала у тебе найкращих синів .
Вони воювали за мир і свободу,
За тебе, Гостомелю, щоб вільно ти жив.
Минули століття, пройшли
лихоліття,
Ти знову, Гостомель, ожив і розцвів.
То ж дай тобі , боже , прожити щасливо
Багато , багато , багато віків !
ЛЕОНІД ЛИТВИНЕНКО ,
житель селища Гостомель |