Слово, пісне, думо Кобзарева,
ви – окраса й суть мого життя
Україна - земля великого народу, земля великої історії. Саме тут народився великий поет - Тарас Григорович Шевченко. Поет прагнув жити задля свого народу, хотів присвятити себе боротьбі за його щастя, жадав захистити і звеличити нужденний, пригноблений люд.
Своєю геніальною творчістю Шевченко відкрив нову епоху в літературі, він став основоположником нової української літератури та мови. Оспівуючи героїчне минуле, Шевченко показав тяжке становище України. Рідна земля завжди була поряд з ним, навіть у далекій чужині. Не за себе, а за неї, за Україну, боліло його серце. Не власною долею турбувався поет, не власна слава вабила його. Йому байдуже, чи згадає його хтось на Україні. Доля рідної землі – ось що хвилювало поета, також його хвилювала доля рідного, поневоленого народу.
З 9 березня в нашій школі розпочали святкування Шевченківських днів, коли вшановують пам’ ять сина України – Тараса Григоровича Шевченка. 9-В клас не залишився осторонь цих подій. Тому, порадившись з нашим класним керівником Дворник Тетяною Валентинівною, вирішили організувати свято в пам’ ять про Тараса Григоровича Шевченка. Бо хіба можна не любити поезію цього визначного поета? Тому у всіх було бажання взяти участь у цьому заході.
Свято відбулося 14 березня. Учні нашого класу ділилися враженнями від творів Шевченка, розповідали свої улюблені вірші та уривки з улюблених поем.
Цілий світ схиляється у пошані геніальному сину українського народу – Тарасу Шевченку. Любов до своєї Батьківщини та народу – ось великий зміст всього життя Кобзаря. Він повернувся на Батьківщину, щоб пробудити свідомість і сумління народу, щоб стати захисником рідної мови. Він повернувся туди, де його завжди пам’ ятають і шанують, бо „Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити!”
Шевченко Юлія, 9-В клас