Вічний є як істина, як пісня учитель мудрий на святій землі.

Візитка
Прізвище, ім'я, по батькові:: Ярильченко Наталія Вікторівна
Посада: учитель історії
Педстаж: 10 років
Визначальні риси: любов до педагогічної професії, професійна працездатність.
Сенс життя: якнайбільше знати, вміти, могти й хотіти, жити й працювати.
Світ захоплень: все, що можна осягти серцем.
Мрія: порядок у державі, роботі, в домі, в душі.
Кредо: патріотизм, любов до дітей, суспільно-політична активність.
Переконання: світло душі - наймогутніша сила життя.
Улюблений вислів: "Учителем школа стоїть" (І.Я.Франко).
Девіз: пошук, доцільність, результативність, перспектива.
Щастя: своє продовження побачити в дітях.

Однієї осінньої днини двері школи відчинила симпатична жінка. З того часу вона почала працювати у нашій школі учителем історії. За ці роки, здавалося б, учителю все вже відомо, все вивчено і випробувано. Однак учителька весь час перебуває в пошуку оптимальних методів викладання, цікавих історичних фактів, які можна яскраво подати дітям, щоб викликати в них живий інтерес до історії. Адже не секрет, що на учнів у школі "навалюється" величезна кількість історичної інформації, в якій без кваліфікованої допомоги можна потонути.

У кожного своя доля, своя дорога...

Тому й не знайти універсальних відповідей на всі питання, які ставить перед нами життя "чому?"

Звичайнісінька людина, така ж як і ми з вами. Життя "закидало" Наталію Вікторівну в різні країни. Але вона змогла знайти впевненість у собі й відшукати свою дорогу до щастя, своє покликання: робота з дітьми у школі. "Вчительська праця важка, - вважає жінка, - але вона настільки цікава, що приносить щиру радість. Така робота дарує істинну насолоду. Якщо цього в житті немає - винна людина, а не сама робота".

Стиль - це людина. У кожного викладача також є свій стиль, свій педагогічний почерк. У Наталії Вікторівни він полягає в умінні підтримувати на уроці радісну невимушену обстановку інтелектуального пошуку й отримання задоволення від наочно відчутих наслідків. На її уроках немає байдужих, лінивих, неорганізованих учнів. Учитель добре усвідомлює, що лінощі з'являються там, де не пробуджено інтерес до навчання. Саме тому одним із найголовніших своїх завдань вона вважає створення умов для того, щоб учні стали співучасниками найпривабливішого з процесів - пізнання. Пізнання не лише свого уроку, а цілісного світу, секретів своєї майбутньої історії, свого життя.

Наталія Вікторівна - не уявляє шкільної історії без позакласної роботи. З учнями веде наукові дослідження краєзнавчого характеру. Зібрані матеріали вони аналізують і систематизують для уроків, для виховних годин, для шкільних музеїв. Наталія Вікторівна брала активну участь у створенні краєзнавчого музею селища Гостомель, який зайняв ІІІ місце у конкурсі шкільних музеїв Київської області.

Вчитель підтримує тісні зв'язки, доброзичливі взаємини з батьками (вона класний керівник 8-Г класу). Більшість батьків допомагає в розв'язанні шкільних проблем. Спільні дії заохочують дітей, виховують в них почуття доброзичливості, взаємодопомоги і відповідальності. Учні визначають вищу педагогічну цінність учителя: скільки добра зробив, скільки добрих почуттів виявив, скільки знань дав.

У цьому навчальному році Наталія Вікторівна - призер міського конкурсу "Учитель року - 2002".

Древній легендарний учитель Хірон своїх вихованців, нащадків олімпійських богів, міфічних героїв і простих смертних навчав трьом речам: Розуму, Добру і Красі. Можна міняти ці складники особистості місцями - сутність тріади не зміниться. Древні вчителі були мудрими. Мудрим є і наш учитель історії, наш сучасник, наша Наталія Вікторівна.

Бажаємо Вам, Наталіє Вікторівно, завжди бути такою, як Ви є! Довгого віку й доброго здоров'я, щоб Ви змогли поставити на вірний шлях і вивести на прекрасну вершину духовності не одне покоління юних громадян України!

Колеги