Ось і настало довгождане літо.Мчить воно прудким коліщатком з молодими соняхами наввипередки.іто тихо заходить в міста і села, стоїть біля кожного тину, городу та й береться до свого ділечка, щоб усе росло, родило. І все аж навшпиньки спинається так хоче рости!
Літо-велике свято для школярів, у них розпочинаються літні канікули.Влітку деякі діти їздять по Україні, милуються природою рідної Батьківщини, знайомляться з історичними місцями, відпочивають на морі та за кордоном.

Літо-найпрекрасніша пора року. Воно має трьох казкових синів-місяців, які чудово підкреслюють красу літа.
Червень-перший син-місяць, він починає довгожданне літо. Розкриває свої обійми до казкового і прекрасного світу.
Червень-казкар, брат папороті-квітки, дарує світ, лише потрібно пізнавати та відкривати його. Нічого в світі нема кращого, ніж оце шкільне червневе дозвілля.
Місяць Липень-другий син літа. Мчить липень між зелених островів на човні, заквітчаному цвітом луговим з милими пасажирами на борту.
Найбільш у цю пору чується мова рослин. У подиху трав, у лопотінні листя, в тихім поскрипуванні дубів. Хочеться із зеленим лугом погомоніти. Стовбур верби обняти, лицем припавши до шорсткої кори. Зануритися у шовкові трави, оселю коників, смішних жучків, комах. Для декого всі трави, кущі й дерева-на одне зелене лице.
Серпень-третій син-місяць. Він проводжає тепленьке і дороге нам літо.
Серпень-господар жнив. Серп-у корені п'янкого слова. Срібний місяць-молодик з коротким дерев'яним держаком. Серп і серпень-сонячно злились. Серп-одвічний бумеранг села, животворний блиск із глибини віків.
Український народ з давніх-давен любив літо. і склав про нього багато прислів'їв, приказок, прикмет й віршів. Ось деякі з них.

Летить літо як на крилах.

Літо зиму годує.

Червень літо зарум'янив.

Прийшов липень до хати-нема коли спочивати.

Влітку один тиждень рік годує.

Серпень збирає, а зима поїдає.

Якщо в серпні у дурні пошився,
значить мудрості не навчився.

Літо сухе, жврке-зима малосніжна, морозна.

Прийде літо-все розмаїто,
Прийде зима-нічого нема.

Опеньки з'явились-літо скінчилось.

Ходить серпень
колосок до колоска, мов стіна.
Золота стоїть пшениця наливна.
При дорозі мак червоний. Де-не-де
Біля квітки волохатий джміль гуде.
Ходить серпень урожайний по землі,
У поля веде комбайни-кораблі.

Рудзевич Андрій-учень 8-В класу