ДЕ СРІБНІЄ ВЕРБИЦЯ

Одного разу медик, бджільник, шкіророб вирушили в ліс. Медика цікавила кора дерева, з якої виготовляли ліки, шкіророба - кора дерева, в якій є речовини, що використовуються при обробці шкіри. Бджільник прийшов до лісу подивитись, чи не розквітла рослина - медоніс. Хоча кожного цікавило своє, а зустрілися вони біля верби. Це дерево вразило їх своєю чарівністю, гнучкістю, пишністю, а головне - задовольнило потреби кожного. З верби виготовляють ліки, є в неї дубильні речовини, які використовують для обробки шкіри. Не встигне розтанути сніг, а верба квітне жовтенькими сережками, отже вона - найперший медоніс. Потрапила верба до нас з Азії більш як 2000 років тому. Мандрівники в кошику привезли фрукти, які скуштували, а кошик викинули. Проросло з його гілочок дерево - верба. Відтоді розповсюдилася ця пишнокоса красуня на берегах річок, озер, у заплавних лісах, вогких луках. Біля водойм вимиває сріблясті листочки, немов довге волосся, водночас проявляє водоохоронні властивості, адже коріння верби сплітається так сильно, могутньо, що будь-які потоки води не можуть його роз'єднати. Люди з стародавніх часів любили вербу, використовували в обрядах. Верба у слов'ян є символом сімейного благополуччя, вона охороняла людей від злих духів, пожеж. З сивої давнини зберігся обряд зривати гілки квітучої верби і дарувати один одному. Але, на жаль цей звичай шкодить дереву і навіть призводить до його загибелі. Тож, шановні люди, давайте будемо оберігати і шанувати цю унікальність природного світу! Смолянчук Ольга, 5-А клас